dc.description |
Внаслідок
різноманіття
соціально-економічних,
політичних,
технологічних факторів, що впливають на функціонування підприємств у
ринковому
середовищі,
автоматизованого
необхідний
управління
подальший
технічними
розвиток
системами.
методології
Актуальним
залишається вирішення комплексу теоретичних та практичних проблем,
пов’язаних із удосконаленням концепції прийняття управлінських рішень на
базі імітаційного та адаптивного підходів.
При дослідженні процесу формування та функціонування адаптивних
структур можна використовувати поняття «адаптаційна трансформація», яка є
комплексом взаємопов’язаних змін внутрішнього середовища підприємства,
спрямованих на усунення негативних наслідків змін факторів зовнішнього
середовища. Адаптаційну трансформацію можна охарактеризувати поняттям
«глибина адаптаційної трансформації», що є комплексом параметрів
адаптаційної трансформації, які визначають витрати ресурсів на її реалізацію
при певній очікуваній ефективності.
При формуванні адаптивних структур на вже існуючому підприємстві
витрати на цей процес входитимуть до складу витрат на адаптаційну
трансформацію. У цьому випадку під час аналізу ефективності вони повинні
розподілятися між наступними адаптаційними трансформаціями протягом
певного терміну, який визначається як термін окупності витрат на
реструктуризацію.
В умовах впливу на функціонування підприємства значної кількості
різних
чинників
невизначеність
стає
атрибутивною
властивістю
як
зовнішнього, а й внутрішнього середовища економічної системи. Особливо
характерні невизначеність та мінливість для зовнішнього середовища
підприємств, і вони присутні у будь-якій економічній системі, як командній,
так і ринковій. Для зовнішнього середовища підприємств, що є об’єктами
даного дослідження, характерні такі види невизначеностей, як неповнота,73
недостатність, неоднозначність і фізична невизначеність, кожна яких може
бути як статичною, так і динамічною і неминуче призводить до появи ризику
при
прийнятті
управлінських
рішень.
Для
зниження
динамічної
невизначеності використовуються різноманітні моделі, що дозволяють
здійснювати прогнозування розвитку системи в умовах, що відповідають
різним станам зовнішнього середовища.
Завдання оцінки ефективності виникає як при формуванні адаптивних
структур, так і при їх функціонуванні. Результатом цієї оцінки може бути або
аналіз варіантів реструктуризації, або прийняття рішення про вдосконалення
адаптивної структури або вибір відповідного управлінського рішення щодо
змісту адаптаційної трансформації. Превентивно-реактивна адаптаційна
трансформація може дозволити дещо збільшити допустимий період
проведення трансформації за рахунок проведення превентивних адаптаційних
процедур.
Розроблено метод аналізу ефективності адаптації за критеріями
своєчасності та тривалості для режимів реактивної, превентивної та
превентивно-реактивної адаптації. Сформовано систему критеріїв, що
оцінюють можливість своєчасного здійснення адаптаційної трансформації з
метою збереження стійкості та конкурентоспроможності підприємства.
Показано можливість та перспективність превентивно-реактивного режиму
адаптації.
Запропоновано
принципи
організаційно-економічного
формування
механізму,
що
та
функціонування
забезпечує
управління
адаптаційними процесами на підприємстві. Даний механізм може бути
реалізований як на основі створення спеціальних структурних підрозділів, так
і
шляхом
розподілу
його
функціонального
наповнення
існуючих
управлінських структур. Показано, що з ефективного функціонування даного
механізму необхідно враховувати невизначеності як зовнішнього, а й
внутрішнього
середовища
підприємства,
наприклад,
у
антропоентропії – невизначеності, пов’язаної з людським фактором. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Бакалаврська дипломна робота: 80 сторінок, 7 рисунків, 1 таблиця, 67
використаних джерел.
Об’єктом дослідження є процеси адаптивного управління економічними
системами та особливості їх моделювання.
Предметом дослідження в даній роботі є моделі, методи та інструменти
адаптивного управління економічними системами.
Мета роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних та практичних
аспектів моделювання адаптивного управління для економічних систем
мікрорівня.
Виходячи з мети, завданнями роботи є: проаналізувати адаптивний та
імітаційний підходи до розробки моделей технічних та економічних систем;
дослідити
адаптивний
механізм
управління
економічною
системою
мікрорівня та імітаційне моделювання; вивчити особливості адаптації
промислових підприємств до змін зовнішнього середовища; охарактеризувати
поняття невизначеність, динамічність та прогнозування змін екзогенних
факторів; змоделювати оцінку ефективності різних режимів адаптаційної
трансформації за критеріями тривалості та своєчасності; запропонувати
організаційно-економічний
механізм
формування
та
функціонування
адаптивних структур у системі управління підприємством; здійснити
моделювання структурної адаптації підприємства в умовах невизначеності.
Актуальність даної роботи обумовлена необхідністю знижувати
негативний вплив різних форм невизначеності як зовнішнього, і внутрішнього
середовища з урахуванням своєчасної реакції на їх зміни, для чого власне і
призначені адаптивні організаційні структури та можливості моделювання
адаптивного управління. |
uk_UA |